В суботу, 12 червня, на мості Стрімка лань в Камянці-Подільському, відбулися чергові rope-jumping стрибки , організовані львівським екстрім-клубом . Було там і нас двоє. Відчуття важко описати словами. Коли стоїш на місці, з страховкою, і з шнурком за плечима, часу на страх нема - чуєш тільки крик Один, два, три, пішов!, потім летиш, і відчуваєш як потік повітря огортає тебе і заважає падати. Головне - відкинути всі зайві думки, ...

та яке, сам відштовхуєшся і падаєш. якшо би штовхали, то було би дійсно страшно, напевно )

залежить від того, який стрибок - після першого думаєш "шо я тільки шо зробив", після другого зразу біжиш на третій, а після третього жалієш шо більше нині не стрибнеш

насправді, худати не дуже то й треба, шнур витримує до 20 тон нагрузки єдине шо дісйно треба - так це влізти в страховку, шо, в принципі, без надто великого пуза нескладно